Гідронефроз нирок: особливості та причини розвитку захворювання

Ілюстрація / Світлина: з відритих джерел

Особливості та причини розвитку захворювання

Патологічне розширення та атрофія тканин чашок та мисок нирки — це гідронефроз. Хвороба призводить до порушення кровообігу та поступового відмирання ниркових тканин. Через дисфункції відтоку рідини тканини розтягуються, а паренхіма стоншується. Ситуація потребує якнайшвидшого реагування та початку лікування.

Гідронефроз може розвиватись через вроджені вади — звуження просвіту сечоводу, дискінезію сечовивідних шляхів тощо. Розвиток патології впродовж життя провокують супутні захворювання сечовивідної системи, зокрема сечокам’яна хвороба, пієлонефрит, уретрит, новоутворення нирок, бактеріальні інфекції уретри та інше.

Гідронефроз характеризується поступовим прогресуванням та проходить три стадії розвитку. Якщо не реагувати на симптоматичні прояви, тоді паренхіма нирки поступово втрачає функціональність до можливої повної відмови ураженої нирки.

Симптоматичні прояви гідронефрозу

Гідронефроз нирок на ранніх стадіях може розвиватись безсимптомно, але з плином часу виникають наступні симптоми:

• больові відчуття в області попереку;
• ускладнене та болісне випорожнення сечового міхура, сеча виходить невеликими порціями;
• поява у сечі домішок крові;
• розвиток ниркових кольок — переймоподібного болю;
• підвищення частоти серцевих ритмів, загальне нездужання.

Важливо! Поступово дискомфорт при гідронефрозі стає постійним, тому що паренхіма нирки суттєво розтягується. Важливо якомога раніше звернутись до клініки для проходження діагностики та призначення ефективного лікування.

Лікувальний процес при гідронефрозі нирки

Консервативна терапія при діагностуванні хвороби не буде ефективною та лише прибере симптоми. Тому призначається оперативне втручання, яке проводиться різними способами:

1. реконструкція сечовивідних шляхів з видаленням каменів та пухлин, якщо хвороба була виявлена на початкових стадіях розвитку;
2. видалення ураженої ділянки нирки зі збереженням функціональності органу;
3. нефректомія — повне видалення нирки, яке проводиться у крайніх випадках, якщо пацієнт пізно звернувся за допомогою та патологічний процес досяг критичного рівня (3 ступінь гідронефрозу).

В сучасних умовах будь-які хірургічні втручання на нирках та сечовивідних шляхах проводяться лапароскопічним методом. Це означає, що доступ до операційного поля отримують через невеликі проколи на черевній стінці діаметром до одного сантиметра. Такий підхід дозволяє мінімально травмувати тканини та максимально зберігати здорові частини нирки. Після операції потрібен мінімальний реабілітаційний період, який пацієнт проходить вдома. Чим раніше звернутись до лікаря, тим легше пройде втручання.

Джерело: сайт bilyak.com.ua

Дмитрий Вовчок / nomid
Главред AOinform